Кольори в інтер’єрі мають дивовижну властивість — вони здатні змінювати сприйняття простору й навіть настрій людини. Той самий дім може виглядати теплим і затишним або холодним і стриманим лише через відтінок стін, меблів чи текстилю.
У цій статті розберемося, як грамотно підібрати кольори для інтер’єру, щоб простір виглядав цілісно, сучасно й водночас відображав ваш смак.
Навіть без професійної освіти можна створити гармонійний простір — якщо знати кілька базових принципів колористики. Вони допоможуть уникнути візуального хаосу й зібрати інтер’єр у єдину композицію.
Щоб зрозуміти, чому кольори поєднуються або конфліктують, варто звернутися до кольорового кола Йоганнеса Іттена — бази всієї сучасної колористики.
У колі розташовані 12 основних відтінків: три первинні (червоний, синій, жовтий), три вторинні (помаранчевий, зелений, фіолетовий) та шість третинних — проміжні між ними.
На цьому колі базуються три основні схеми поєднання кольорів:
Якщо ви не впевнені у своїй інтуїції, варто скористатися онлайн-сервісами з симуляцією кола Іттена або просто протестувати комбінації на палітрах у Pinterest чи Canva.
Теплі кольори (жовті, червоні, оранжеві) створюють відчуття затишку, візуально наближають стіни, роблять простір камерним. Вони ідеальні для північних кімнат або великих приміщень.
Холодні відтінки (блакитні, зелені, фіолетові) навпаки, розширюють простір і дарують відчуття легкості — чудово підходять для південних, добре освітлених кімнат.
Щоб інтер’єр не виглядав пласким, важливо змішувати теплі й холодні тони. Наприклад:
Баланс температур створює природність і комфорт, особливо коли в інтер’єрі присутнє денне природне світло.
Плануючи палітру, важливо розуміти, яку роль виконує кожен колір. У колористиці ці ролі умовно поділяють на три типи.
Пам’ятайте: сила кольору — у дозуванні. Навіть найяскравіший відтінок може виглядати благородно, якщо його небагато й він підтриманий іншими елементами — текстурами, світлом, формами.
Перш ніж братися за фарби чи меблі, варто згадати головне правило, про яке часто забувають, коли занурюються у теорію кольору чи переглядають дизайнерські тренди. Кольори в інтер’єрі треба обирати з тих, які приємні саме вам.
У кожної людини свій набір асоціацій, емоцій і сприйняття відтінків. Те, що одному здається затишним, іншому може видаватися надто спокійним або навіть дратівливим. З віком кожен зазвичай уже розуміє, яка гама ближча саме йому — тепла чи холодна, насичена чи приглушена. Тому, створюючи інтер’єр, важливо думати не про сезонні тренди, а про те, як ви будете почуватися в цьому просторі через десять років.
Дім — це не проєкт на рік, а середовище, у якому ви живете щодня. Кольори мають залишатися приємними, навіть коли мода змінюється. Тренди можна використовувати, але лише ті, що вам справді імпонують і гармонійно поєднуються з вашим стилем життя. Тоді інтер’єр буде водночас сучасним і позачасовим.
Якщо ви не впевнені, як поєднувати кольори в квартирі, варто почати з простих, перевірених правил. Дизайнери радять дотримуватися орієнтиру 60/30/10 — простого, але універсального принципу побудови кольорової палітри.
Близько 60% простору займає основний колір — це фон, який домінує в інтер’єрі. Зазвичай це колір стін, підлоги або великих меблів, що задає загальний настрій. Добре працюють світло-бежевий, сірий, молочний, оливковий — вони нейтральні, м’які й легко поєднуються з іншими тонами.
Приблизно 30% відводиться допоміжному кольору. Він додає глибини, підкреслює деталі, допомагає уникнути монотонності. Це можуть бути дерев’яні відтінки, теракота, м’який зелений, графітовий — кольори, які створюють відчуття стабільності та структури.
І нарешті, 10% — акцентний колір. Це «родзинка», яка оживлює простір і додає характеру. Акцентами можуть стати подушки, картини, світильники, декоративні вази чи килими. Добре працюють жовтий, бірюзовий, кораловий, темно-синій — вони вносять енергію, але не перевантажують.
Таке співвідношення створює кольорову гармонію в інтер’єрі навіть без спеціальних знань. Коли основа спокійна, допоміжні кольори додають глибини, а акценти працюють дозовано — простір виглядає цілісно, природно й затишно.
У будь-якому інтер’єрі головну роль відіграє не кількість кольорів, а те, як вони взаємодіють між собою. Колір стін, меблів і текстилю формує настрій простору: від камерного затишку до візуальної легкості чи урбаністичної строгості. Тому важливо сприймати інтер’єр не як набір окремих предметів, а як гармонійну систему, у якій усе пов’язано кольором.
Стіни задають базовий тон. Світлі кольори — білий, молочний, пісочний, світло-сірий — наповнюють кімнату повітрям і світлом, роблять її просторішою. Темні — глибокий графіт, шоколадний, насичений синій або смарагдовий — навпаки, створюють камерність і глибину. Але навіть вони виглядають елегантно, якщо підтримані правильно підібраним освітленням і фактурою. Матова фарба, декоративна штукатурка чи текстурні панелі допомагають уникнути плаского ефекту й додають простору характеру.
Меблі — це другий рівень кольору, що формує структуру інтер’єру. Вони можуть підтримувати колір стін у кімнаті або створювати контраст. Наприклад, світлі меблі на темному тлі виглядають ефектно, тоді як темні на світлому — солідно й спокійно. Дерево, особливо у натуральних тонах, залишається універсальним рішенням: воно добре поєднується і з холодними сірими, і з теплими бежевими, і з кольоровими акцентами. Якщо у приміщенні кілька великих предметів меблів — варто, щоб хоча б один із них мав нейтральний колір.
Текстиль — це м’який інструмент колористики. Саме через нього можна легко вносити зміни, оновлювати настрій кімнати й вводити сезонні акценти. Подушки, штори, килими, покривала — усе це працює як палітра, яку можна змінювати без ремонту. Якщо фон інтер’єру нейтральний, текстиль може бути кольоровим: теракотові подушки, оливкові штори, бордовий килим. Якщо ж стіни чи меблі вже мають насичений колір, текстиль краще вибирати стриманий — наприклад, у відтінках льону, крему або світлого сірого. Це допоможе зберегти баланс і уникнути візуальної перевантаженості.
Декоративні елементи — картини, вази, постери, лампи — можуть стати фінальним штрихом у кольоровій композиції. Вони підхоплюють відтінки зі стін або меблів і повторюють їх у деталях. Саме ці невеликі відлуння кольору створюють відчуття цілісності, коли простір здається продуманим і гармонійним.
Кожна кімната у квартирі чи будинку має свій характер і функцію — а отже, і свій настрій кольору. Вітальня потребує тепла й гостинності, спальня — спокою та м’якості, кухня — енергії та чистоти. Розуміння цього допомагає підібрати кольори в інтер’єрі, які не лише виглядають красиво, а й працюють на емоційний комфорт.
Вітальня — це центр спілкування, місце зустрічей і відпочинку. Саме тут кольори мають створювати атмосферу відкритості й доброзичливості. Найкраще працюють нейтральні відтінки у поєднанні з акцентними деталями.
Якщо вітальня невелика, використовуйте світлі кольори стін — вони «відсувають» межі простору. А от у просторих кімнатах можна дозволити темні відтінки — вони створюють камерність і елегантність. Важливо пам’ятати про природне освітлення: теплі тони добре виглядають у приміщеннях із північними вікнами, холодні — у тих, що виходять на південь.
У спальні головна мета кольору — заспокоїти й налаштувати на відпочинок. Тут не працюють різкі контрасти чи надмірна яскравість — усе має бути плавним, теплим і «дихаючим».
Ідеальна палітра для спальні:
Якщо хочеться тепла, додайте дерев’яні поверхні або текстиль у кремових тонах. Якщо повітряності — більше білого, світло-сірого й напівпрозорих матеріалів. Важливо, щоб кольори не перевантажували — вони мають сприяти відновленню, а не стимулювати активність.
Кухня — простір, де колір впливає не лише на настрій, а й на апетит. Тут варто шукати баланс між практичністю й енергією.
Для сучасних інтер’єрів підходять і контрастні рішення — наприклад, білий фон + чорні ручки, сірі фасади + дерев’яна стільниця, м’який колор-блок у пастельних тонах. Якщо кухня невелика, уникайте темних кольорів на великих площах.
Ванна — це місце, де ми починаємо й закінчуємо день. Тож колірна палітра має створювати відчуття чистоти, легкості та відновлення.
Щоб ванна не виглядала «стерильною», обирайте природні матеріали: дерево, камінь, текстурну плитку, матове скло. Вони додають інтер’єру затишку навіть у наймінімалістичнішій гамі.
Дитяча — це світ фантазії, тому кольори тут повинні підтримувати активність і водночас не перевантажувати. Важливо залишити простір для уяви, а не просто розмалювати кімнату.
Коли дитина підросте, змінити атмосферу можна просто — замінити текстиль або декор, не перефарбовуючи стіни. Така адаптивна палітра допомагає кімнаті рости разом із дитиною.
Кабінет — це простір зібраності, де кольори повинні допомагати зосереджуватись, не відволікати й створювати внутрішню рівновагу.
Якщо кабінет невеликий, краще залишити світлі стіни, а глибокі тони використати лише фрагментарно — наприклад, на одній стіні або в меблях. М’яке тепле освітлення, рослина, дерев’яна текстура допоможуть зробити простір більш гармонійним.
Сьогодні серед популярних кольорів в інтер’єрі домінують теплі, природні гами — те, що нагадує нам про землю, камінь, глину, дерево. Цю тенденцію часто називають earth-tones — тобто кольорами землі, глини, олова, піску, оливи. Ці природні відтінки повертають домашньому середовищу тепло, затишок і глибину, яких часто бракує у відкритих просторах з великим склом і металом.
Серед сучасних кольорів для інтер’єру особливо виділяється теракота — вона має достатню насиченість для того, щоб стати емоційною точкою кімнати, але при цьому не перевантажує простір. У поєднанні з оливковим чи спокійним зеленим вона створює гармонію «землі + рослини», що дуже подобається дизайнерам і власникам дому.
Не менш популярним і вже класичним стає зелений у відтінках оливки, м’яти чи «саге» — він водночас природній і сучасний, створює відчуття свіжості, балансу й екологічності.
Окрім цих теплих, багатих кольорів, повертається інтерес до нейтральних тепло-тонів: кремові, кавові, коричнево-бежеві гами, які замінюють холодну сірість і роблять фонового «білий» менш стерильним. Вони створюють основу, на якій можуть «грати» і акценти, і текстури.
Що стосується акцентів і стилістичних ходів — сучасний інтер’єр усе частіше використовує техніку колор-блоку: коли одна стіна, фасад, меблі чи велика вставка виконані в яскравому, виразному кольорі, а інші поверхні утримані в стриманій палітрі. Це надає динаміки, але за умови збереження балансу не стає хаотичним. У такому випадку яскравий відтінок вибирають обдумано — наприклад, глибокий синій, насичений темно-зелений або навіть темна індиго-тема, але вони не домінують повністю.
Важливо: бути в тенденції не означає бездумно копіювати популярні кольори. Інтер’єр стає справді сучасним і водночас індивідуальним, якщо враховувати освітлення приміщення, розміри, стилістичне спрямування та особисті уподобання. Наприклад, якщо вікна виходять на північ і світла мало — краще вибрати тепліші версії земних тонів або додати текстуру, щоб простір не здавався приглушеним. Якщо ж приміщення виходить на південь — можна спокійно експериментувати з більш насиченими кольорами, оскільки природне світло живить відтінки.
Отже, інтер’єр — це не просто кольори, меблі й освітлення. Це простір, у якому ви прокидаєтесь, працюєте, відпочиваєте й живете своє життя. Саме тому важливо, щоб він був не лише стильним, а й щиро вашим — відтворював ваш настрій, звички, відчуття комфорту.
І навіть якщо ви знаєте всі правила колористики, не соромтеся звертатися по допомогу до фахівців. Досвідчений дизайнер зможе побачити те, що складно помітити самостійно: як поєднати кольори з освітленням, як збалансувати пропорції, як створити ту саму «атмосферу дому».
У цьому вам завжди готова допомогти ElizDesign — студія дизайну інтер’єру з 8-річним досвідом роботи над житловими й комерційними проєктами. Це команда з понад десяти фахівців, де кожен відповідає за свою частину роботи: від візуалізації й креслень до підбору матеріалів та контролю процесів. Дизайнери вивчать ваш спосіб життя, темп, естетичні вподобання — щоб створити простір, у якому буде по-справжньому затишно.